- нав'ючити
- —————————————————————————————нав'ю́читидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нав'ючити — див. нав ючувати … Український тлумачний словник
нав'ючений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нав ючити … Український тлумачний словник
пов'ючити — чу, чиш, док., перех. Нав ючити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
навантажити — 1) = навантажувати (кого, чим, що на кого доручити кому н. якусь роботу, виконання якихось обов язків тощо), нав ючити, нав ючувати (що на кого); завантажити, завантажувати (кого чим забезпечити когось роботою); навалити, навалювати (що на кого) … Словник синонімів української мови